?

Log in

No account? Create an account
супердівчина

sabrina_lite


Дівчина з серця Руїни

Фашизм не пройдет... мимо.


[sticky post](no subject)
nizky, pidbory
sabrina_lite
Добрейший князь -
Князь Тишины.

Эндрэ Ади, венгерский поэт


Если когда-то я замолчу, это будет значить одно: мне удалось постичь язык Тишины в совершенстве.

С тенью на прогулке)Collapse )

Тріумф лідера
wedmedyk i kwity
sabrina_lite

І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки!

Тарас Шевченко


Такий апостол вже був, і не один. Лише не всі сучасники могли їх розгледіти. Голосування у другому турі - яскраве цьому підтвердження. Порошенко програв гідно. Як свого часу Віктор Ющенко. Я  вражена витримкою і спокоєм цієї людини. Він не просто талановитий політик, він - лідер. Справжній лідер тієї частини суспільства, яка веде країну вперед. Під час промови 21 квітня ладна була заплакати від гордості через усвідомлення, що країну очолювала така людина. Цей виступ увійде в історію як приклад  шляхетності і незламності. Як зразок того, яким має бути справжній Президент.



А боротьба триває. Найважливіші моменти ще попереду. Герой може програти битву. Щоб виграти всю війну.

Будьмо!

Дякую, пане Петре.Collapse )

І хай так станеться!
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
І все буде добре
Для кожного з нас.

Океан Ельзи



У майбутнє дивлюся з оптимізмом. Я не вірю в перемогу України, я знаю, що ця перемога відбудеться. А поки що читаймо Оксану Стефанівну. І діймо.

"КІНЕЦЬ ЕПОХИ "СВАТОВ".

ЗДОЛАЄМО ЇХ РАЗОМ!

Частина 2

ЧИ МОЖНА ЗА 5 ДНІВ ВИПРАВИТИ ТЕ, ЩО ВИКРИВЛЯЛОСЯ 15-20 РОКІВ?

Теоретично, можна - якщо правильно розподілити сили. Бо правда за визначенням сильніша од брехні. Як сказав Блаженніший Святослав у Великодньому Посланні - істину не треба боронити, її треба свідчити. Як кажуть буддисти - спасися сам, і довкола тебе спасуться 10 тисяч. І перед цією єдиною "технологією" безсилі всі, як завгодно винахідливі фабрики віртуальної реальности.

А правда, якої годі укривати, полягає в тому, що з перемогою першого в новітній історії людства Віртуального Президента (з обличчям актора Зеленського) Україні як незалежній державі, і всьому її людському ресурсу відповідно, загрожує вкрай серйозна небезпека.

Серед виборців Зеленського є відсоток, який саме через це за нього й голосує - якому якраз ціла ця Україна стоїть поперек горла, а до Росії еміґрувати не хочеться, і вони вже приготувались вітати російські війська, - не вірячи, що ті їх теж зачистять, як уже зачистили Захарченка, і Жиліна, і мало не всіх "героїв русской вєсни-2014" (жаль, що досі ніхто не потрудився зробити репортаж про тих журналістів-"ватників", які тоді втекли до Москви, та не поцікавився, чому вони так люблять у тій Москві вмирати наглою смертю - Олександр Яровий у 47, Євгеній Морін у 34, - і чому нинішні "говорючі голови" Зеленського думають, що їх гебуха після "виконання завдання" пожаліє, а Коломойський захистить?..)) Але з цими в принципі шкода праці - це вороги. Натомість більшість "абинепорошенківського" електорату (тих, хто готовий проголосувати за Зеленського, бо "надоело") зовсім не бажає Україні краху - вони просто НЕ БАЧАТЬ такої перспективи.

Тому безглуздо доводити їм, що "Зеленський поганий, а Порошенко хороший" (це тільки втягує в логічний лабіринт безпотрібної дискусії, де вигаданий майстрами КВН-ГБ "президент Голобородько", як вампір, наливається рум'янцем за рахунок порівняння з живим Президентом Порошенком "на рівних", - і це, як на мене, головна смислова пастка цієї кампанії, що ВЖЕ призвела до безпрецедентної дискредитації інституту Президентства!). Людям треба всього лиш показати правду: що Зеленський зовсім не збирається бути їм В РЕАЛІ Президентом, ні добрим, ні поганим. Його роль у цьому сценарії - продавець ілюзій, він - те обличчя ("своє", "домашнє", "звичне"), яке прибирає демон у казці, щоб йому відчинили двері (на виборах). Після цього в наш дім безперешкодно ввалиться московська орда (можливо, що й дискретно, не до всіх одразу, і кожен, як у нацистській Німеччині, нічого не помічатиме, поки не вваляться до нього особисто, але тоді вже буде пізно...), - а Зеленського ви побачите в новій серії "Сватов", та ще в записаному після дефолту ролику із зверненням про відречення (і, можливо, з проханням до Путіна про військову допомогу, на яке так і не здобувся свого часу Янукович). Після цього цей "слуга народу" (він же вам не сказав, якого народу, правда? то які претензії, таваріщі хахли, - ні обіцянок, ні пробачень, га-га-га!) відбуде на свою російську віллу в Форте-дей-Мармі ("самый русский курорт Италии"!), або ще кудись-інде, - і ви більше ніколи про нього не почуєте. У вас на той час з'являться зовсім інші проблеми, які - спитайте в донеччан.

Якщо ми це розуміємо, наш обов'язок - попередити тих, хто НЕ розуміє. І це й буде та найдієвіша "технологія", якою ми ще можемо спинити країну на краєчку прірви, - технологія "від людини до людини".

Інстинктивно народ почав це робити відразу після першого туру - вступати в розмови з тими, хто "за Зеленського", переконувати "не голосувати за голограму", поширювати інформаційні матеріали, тощо. Але навзагал, за моїми спостереженнями, київська вулиця все ще МОВЧИТЬ - люди не наважуються виходити з зони комфорту і вступати в розмову з незнайомими, "щоб не посвариться" (!!). А треба, щоб ми всі зараз говорили між собою "наживо", без посередництва медій і ґаджетів - і щоб це кожного разу була ОСОБИСТА РОЗМОВА, щира й адресна - та, яка єдина пробиває хоч як "технологічно" нанесену вату в вухах. Розмова, сказати б, тверезого з п'яним, у якого в руці граната: він ще може не зірвати чеку, і обоє можуть вижити, - але тільки коли ви знайдете до нього індивідуальний підхід. А для цього потрібне - за Шевченком кажучи - "братолюбіє": наш (тих, хто розуміє) обов'язок - допомогти ошуканому.

Тут нема єдиного рецепту - це щоразу жива людина. Отже, вчімось розмовляти між собою. Виходьмо з фб в реал, відновлюймо забуте з епохою гаджетів мистецтво діалогу. Спілкуймося в усіх громадських місцях, як на базарі, як на грецькій агорі, як на Майдані, - не чекаймо, що Україну захистить Порошенко, відновлюймо ГОРИЗОНТАЛЬНУ МЕРЕЖУ ДОВІРИ, - ми ж уже колись довели собі і світу, що ми це можемо, тепер треба змогти ще раз, надто багато від цього залежить!..

Припустімо, нас - наляканих реальною перспективою втратити країну за дурно-пусто - всього два мільйони. Якщо кожен до неділі включить у свою "ланку довіри" ще 5 душ, які, незалежно від симпатій/антипатій до Порошенка, почухають потилицю й підуть за нього проголосувати, щоб зберегти країну бюлетенем, а не (потім) партизанською війною з непевним рішенцем, - цього вже буде досить для нашого порятунку від Премії Дарвіна 21-го століття. (А ще ж кожен із тих 5 встигне поділитися з друзями й родиною - мережа непрогнозована, це "вогонь по соломі", і ми МОЖЕМО це зробити - якщо КОЖЕН РОЗУМІЮЧИЙ поставить перед собою таке завдання!)

Ніхто досі в світі такого не робив. (Але ніхто й трьох Майданів за одне покоління не мав, любі земляки!) Якщо ми впораємось - це буде неймовірно круто, навіть крутіше за Майдан. (Власне, це й буде продовження Майдану - тільки вже на вищому рівні, "тонкого плану"). І ось тоді - тоді нарешті зможе початись новий етап нашої Революції Гідности - ІНФОРМАЦІЙНИЙ. Революція освіти і медій - поступове, але невхильне моральне очищення суспільства від усього, закачаного нам, підшкірного гною. Тільки така революція зможе назавжди покласти край усьому тому неподобству, що його зеленські креатори так багатослівно-незграбно звуть "епохою бідності, епохою жадібності, епохою брехні", - аби лиш не називати речей своїми іменами: 21 квітня -
КІНЕЦЬ МОСКОВСЬКОГО ПОСТСОВКА
КІНЕЦЬ ЕПОХИ "СВАТОВ"

І хай так і станеться."

Оксана Забужко

Show must go on!
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Перший тур проскочили. Найцікавіше і найважливіше попереду. У другому турі мій кандидат оцей пан



Гуртуймося! Від цих виборів залежить багато.

В круге третьем
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Рецензия на роман Юрия Нестеренко "Комбинат"

Но я думаю о таком виде ужаса,
который не подчиняется никаким правилам...

Фриц Лейбер


Молодой и талантливый журналист из столицы отправляется в глухую провинцию с целью написать статью об умирающем моногороде, некогда построенном при таинственном Комбинате. Все начинается как обычная командировка, но потом... Избитый шаблон, правда? Но не будем делать поспешных выводов. С творчеством Юрия Нестеренко (настоящее имя - Джордж Юрий Райт) я знакома уже не первый год, посему знаю: этот автор мастерски обыгрывает привычные нам сюжеты, в результате чего от банальщины не остается и следа. Равно как и от скуки. Да и как тут заскучать, когда вместе с главным героем читатель погружается в пучину насилия, хамства, пьянства, предательства, ненависти, отвратительных интриг и всепобеждающей серости, которая скрывает жуткую черноту. Писатель умело изображает повседневную жизнь Красноленинска, не жалея красок и не скупясь на подробности. Моногород предстает перед нами этакой многоглавой Сциллой (парадоксально, знаю), пожирающей случайных путников. Обличий у чудовища много: ушлый работяга-таксист, благообразный интеллигент-краевед, неудачливый частный предприниматель, священник-демагог, алкоголик, готовый поневоле совершить суицид, фанатик-номенклатурщик, который ностальгирует по старым временам и с наслаждением вспоминает о страшных жертвах, чья кровь омыла столпы режима. А еще - полудикие бездомные, шакалообразное хулиганье, школьники, практикующие зверские ритуалы... Но центром, основой и двигателем этой жуткой вселенной является Комбинат - загадочное предприятие, возраст которого насчитывает сотни лет. Что он производит, какова его роль в жизни страны - этот секрет и предстоит разгадать господину Селиванову, хотя цена разгадки будет непомерно высока.

Сюжет, когда гость из "большого мира" приезжает в забытое Богом место, где притаилось зловещее зло, не нов. Но все же "Комбинат" выделяется на фоне множества других произведений с похожей фабулой. Хотя бы уже потому, что представленый в романе ужас - реальный, а не киношно-лубочный. Нестеренко обладает поразительной способностью заставлять старые инструменты звучать на новый лад. Не ждите полчищ агрессивных зомби, вампиров, оборотней, привидений и тому подобной галиматьи, которая способна вызвать разве что глубокий зевок у пресыщенной публики. Манера начинять свои творения всякого рода чертовщиной сегодня справедливо считется дурным тоном. Настоящий мастер способен напугать читателя и без кардебалета упырей или демонов, что мы видим на примере рассказов Эдгара По и Амброза Бирса. Ибо истинный ужас всегда безлик. Он страшнее любой оскаленной пасти. Даже если это пасть такого страшилища, как город Красноленинск. Потому что в третьем круге запретной зоны... Впрочем, у вас еще все впереди. Не буду лишать вас удовольствия.)) Главное, помните, что все это происходит не с вами, что вы, к счастью, все равно находитесь по эту сторону книжного листа... Или нет? Поосторожнее с воображением.

И приятного вам кошмара.

Художник і поет
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Оттого прослыл я хулиганом,
Оттого прослыл я скандалистом.

Сергей Есенин

Мова піде про двох різних людей, точніше - про два фільми, цим людям присвячені. Стрічка "Wojaczek" оповідає про молодого поета, що належав до когорти "проклятих" митців польської літератури ХХ сторіччя. Головний герой у виконанні Кшиштофа Сівчика постає дивакувати, задиркуватим, похмурим, зануреним у власну стихію хворобливої творчості. Пишуть, що правдивий Воячек і був таким - пиячив, скандалив, бив вікна (завдані поетом збитки відшкодовували його родичі), час від часу вчиняв спроби самогубства. Остання була вдалою. Писав химерні, сповнені чудернацьких образів вірші, які стали поетичною класикою. Не дивно, щов одному зі своїх творів пан Рафал таки згадує цитованого мною Єсеніна: між цими постатями можна знайти багато спільного, навіть з життя вони пішли приблизно в одному й тому ж віці.

Стрічка "Mój Nikifor" знайомить глядача з життям відомого на весь світ майстра Нікіфора (Єпіфанія) Дровняка, якого добре зіграла Катажина Фельдман. Нікіфор - аутист. Він живе у невеличкому польському містечку, має славу місцевого дурника і створює простенькі малюнки, не привертаючи особливої уваги оточуючих. Аж ось одного дня до нього приходить слава...

Подивитися ці фільми ви можете тут і тут.

Особисто я після перегляду маю досить неоднозначне враження. До голови закралася крамольна думка: а коли всі біди світу спричинені тим, що культуру для нього творять аутисти й невротики?

Післясвяткове
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
В своїй хаті своя правда. І сила, і воля.

Тарас Шевченко


І своя Церква. Все йде до того, що Порошенко таки стане нашим Пілсудським. Якщо про надання безвізу говорили, що це прорив, то надання Томосу - це МЕГАПРОРИВ. Все з великих літер,як писав поет. Дехто недооцінює значення цієї події, але саме Церква є однією з підвалин відродження і утвердження нації. Яскравий приклад - сусідня з нами Польща. Що не кажіть,а Бог таки любить цю країну.

Зі святами вас! Щастя у ваш дім!

Well done!Collapse )

Момант істыны
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Диктатори, диктатори, диктатори —
погоничі великі: «Цоб-цабе».
Диктатори, диктатори, диктатори
щодня диктують світові себе.

О, скільки їх возноситься і падає!

Рыгор Чубай


А калісьці я, дурная баба, гаварыла, што Лукашэнка сапраўды гарант незалежнасьці Беларусі. Цяпер я бачу, чаго вартыя ягонны патрыятызм і ягонная антыкрамлёўская рыторыка. Для Украіны гэта будзе таксама непрыемным сюрпрызам, бо адлегласьць ад мяжы з паўночным суседам да Кіева зусім малая.



Але я веру, што беларусы захаваюць свой суверэнітэт.

Праўда, яшчэ ніхто нічога ня ведае точна.

Манускрипт ніндзя або Як стають анімешниками (18+)
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Возьми свой меч,
Готовся к сече...

Александр Блок


Defender,
Ride like the wind...

Manowar


Ніколи не належала до прихильників цього жанру, хоча деякі мультфільми ("Місто страховиськ", "Віднесені привидами") все ж дивилася. Нещодавно натрапила на уривок стрічки, чию назву я винесла у заголовок свого допису. Уривок був моторошний (бійня у нічному лісі), але мені сподобалося. Вирішила переглянути весь "Манускрипт". На момент появи цього мультика я мала шість рочків. Якщо "Манускрипт" і показували тоді по телевізору, то лише у пізні години, коли всі слухняні дітки бачили сто двадцять перший рожевий сон. Тому що подібні видовища здатні серйозно травмувати молоду й незміцнілу психіку, вісім демонів Темного сьогунату могли надовго прописатися у шафі або під ліжком якогось допитливого і неслухняного малюка. Те, що аніме справді страшне, добре бачу навіть я у свої тридцять з гаком. "Манускрипт" просто таки нашпигований кривавими боями, убивствами, сценами сексуального насилля, атмосферою всюдисущої небезпеки, яка чатує на людину у найвіддаленіших закапелках. Головний герой - молодий ніндзя Джюбей, мандрівний воїн, який немає за душею нічого, крім щербатого капелюха і гострого меча. Волею долі він опиняється в епіцентрі протистояння могутніх сил. Урятувавши від смерті збезчещену дівчину, парубок накликає на себе безліч неприємностей, позбутися яких можна лише в один спосіб - перемогти страшного і підступного ворога, мета якого - занурити всю країну у морок жахливої тиранії.

На початку нульових вийшов однойменний серіал, який оповідав глядачам про нові пригоди Джюбея. І хоча багато прихильників "Манускрипту" поставилися до сиквелу негативно, мені він здався навіть кращим за оригінал. Нова інтрига, нові колоритні персонажі, відчуття небезпеки нікуди не зникло, а трагічних і напружених епізодів стало ще більше. Приємно вразила остання серія, точніше - її кінцівка.

Я трошки обізнана з японською літературою (Кобо Абе, Акутагава, Місіма), тому можу підтвердити: чудернацьке поєднання жорстокості і шляхетності, потворності і краси є цілком природнім для їхньої культури. Можливо, саме в цьому і криється причина її популярності. Хай там як, але жанр аніме, схоже, таки мене зачепив, причому серйозно. І, мабуть, не так уже й скоро відпустить. Хоча я і не пручаюся.))

"Манускрипт ніндзя" на ю-тюбику.

Однойменний серіал-продовження.

Наче райдуга вночі
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Я веселку Свою дав у хмарі,
і стане вона за знака заповіту
між Мною та між землею.
І станеться, коли над землею
Я хмару захмарю,
то буде виднітися в хмарі веселка.

Книга Буття


Давно я так не стрибала. Точніше не підстрибувала на стільці. А були ж часи, коли я вірила, що глибокі, цікаві та філософські тексти не властиві західній рок-музиці. І все таки... Я прослухала вже з півтора десятка пісень цього гурту: часом здається, що голосом Dіо справді говорили якісь потойбічні сили. Не завжди світлі і доброзичливі.


У сусідів за огорожею
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Знаю я, что происходит в Емене,
Знаю, что во Франции творится...

Леонид Киселев


А я знаю, що діється у Польщі. Переглянула кілька випусків їхніх новин, щоб побачити країну зсередини, так би мовити. Загалом цікаво, однак насторожує надто упереджене ставлення до опозиції і лояльність до влади. Але провладні ЗМІ є в кожній державі, тож нічого дивного.


Блукаючи між бар*єрами
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Існує досить поширена думка: всі слов'яни чудово розуміють один одного, бо їхні мови, бач, дуже схожі. У хибності цього твердження я переконалася на власному досвіді, коли почала займатися чеською: усне мовлення здавалося абракадаброю, тексти нагадували густі хащі. Знання польської не завжди допомагало, часто навіть шкодило, бо я постійно збивалася на якийсь кумедний суржик. Справжня морока була з довгими голосними і складотворчими приголосними. Але я все одно лупала сю скалу. І зараз лупаю, як заповідав класик (Франко, між іншим, був іще той поліглот). У чеських текстах вже почуваюся вільно, на слух цю мову сприймаю кепсько. Вочевидь, бракує практики. Сербську драму "Стрижка" я дивилася з польськими субтитрами, болгарську стрічку "Лист до Америки" - з субтитрами англійськими. Хоч моя англійська і поганенька, та виявилося, що навіть її я розумію краще, ніж мову братнього болгарського народу. От хіба що у білоруську в'їхала без жодних перешкод, але це було зумовлено низкою сприятливих факторів, а не моїми видатними здібностями. А тепер уявіть собі, як відреагує на ту ж польську мову людина, яка в принципі ніколи іноземними мовами не цікавилася (ні слов'янськими, ні романськими, ні східними). Bзяти хоча б таку фразу:

Dzisiaj spotkałam w sklepie pięknego faceta.

Той, хто чує це речення вперше в житті, навряд чи второпає, що саме воно означає. Мабуть, вирішить, що мова йде про щось моторошне, адже тут фігурує слово "склеп".) Зауважте, я навела лише одне невелике речення. Навіть не маленький абзац.
Подібність мов не завжди означає їхню взаємозрозумілість. Українець зрозуміє білоруса, але не зрозуміє серба. Серб зрозуміє болгарина, але не зрозуміє поляка. Поляк зрозуміє чеха, але не зрозуміє росіянина. Так само як англієць не завжди зрозуміє німця. І навпаки.

З Днем Незалежності
супердівчина
sabrina_lite
Всі ми греки.

Персі Бісі Шеллі


Відомий поет сказав цю фразу, натякаючи на величезний вплив грецької культури на всю європейську (та й у загалі західну) цівілізацію. Сьогодні можна впевнено сказати, що всі ми - американці. Більшою чи меншою мірою. Ми добре бачимо той колосальний вплив, який США справили і продовжують справляти на всю земну кулю. Від американської їжі до американської класичної літератури, від джинсів до останніx касових кінострічок. І, правду кажучи, я рада, що на чолі міжнародної спільноти опинилася саме ця заможна і прогресивна країна. Для мене Америка - фортеця поступу і здорового глузду, яка не дає світові скотитися у безодню хаосу і тоталітаризму. Завтрашній день людства залежить від того, яким шляхом піде ця держава сьогодні. Я хочу, аби це був шлях процвітання і розвитку.

So let`s celebrate!


Бойове мовознавство
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Эта мова величава и проста...

В. Маяковський


Таки величава, але не проста. Аж ніяк. Це я про англійську. Не вірю тим, хто говорить, що інгліш легко засвоїти. Інгліш має свої нюанси та фішки, свої великі й не дуже великі хитрощі, через які іншомовцям ой як непросто продиратися. Взяти хоча б ту ж фонетику. Латинська вимова, на мою думку, значно простіша. Але є і плюси.
Коли я відвідувала секцію кікбоксингу (буремна студенстька молодість), тренер давав нам невеличкі кольорові гантельки і примушував нас відпрацьовувати удари. Раз-два-три, комбінація, потім знов кілька джебів... Спочатку було важко, з часом звикала. А коли тренер наказував відкласти гантельки і боксувати вже без них, руки літали з блискавичною швидкістю. Те саме і в розумовій сфері діяльності. Сидиш годинку над англійським підручником. Граматика, лексика, потім - вірші Блейка в оригіналі, по тому розкриваєш підручник з чеської. Після інглішу чештіна йде як по-намащеному. Слова, правила, звуки - все таке рідне, знайоме. Але писати про що-небудь чеською я поки що не наважуюсь. Хоча б тому, що досі не поставила собі чеську розкладку і не розібралася, як вона влаштована. У мене й польська клавіатура зі скрипом іде. Принаймні, поки що.

А, ну і з Днем Конституції вас!Collapse )

Щаслива власниця
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Я знайшов, знайшов!
Що?

Артюр Рембо


Ти мій, ти мій, ти мій, ти мій.
Ти мій, ти мій, ти мій...

Ірина Білик


Нарешті придбала. Оббігала штук десять книгарень, а знайшла його у букіністів, та й то у продавця, який на іноземних мовах не спеціалізується. Випадково побачила і відразу вчепилася усіма кінцівками: а що, коли поруч блукає іще один спраглий до знань поліглот? Треба бути напоготові. Ціна виявилася невисокою, чолов*яга, здається, так і не зрозумів, нащо мені те "багатство" здалося. Нічого дивного: є люди, які обходяться однією мовою все життя, не замислюючись про існування інших ментальних світів і вимірів. Так би мовити, рибалять лише у своїй гавані. А мене завжди тягне у відкритий океан, де безліч швидких і глибоких течій. Ось він, красунчик

Дивіться!Collapse )

Что было на дне колодца
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Видно был я здесь не первый
Окружен такой любовью,
И во всех углах таились
Призраки средневековья.
Тени в черных капюшонах
Выползают из щелей
Наблюдают напряженно
За добычею своей.

Пикник

В другую сторону качнулся маятник

Леонид Киселев


Снимаю шляпку перед дядюшкой Эдгаром. Делаю почтительный реверанс. Несомненно, величайший автор литературы ужасов, гораздо более великий, чем Кинг или даже Лавкрафт (при всем моем уважении к этим господам). Со временем человек перестает бояться привидений, вампиров, зомби и коварных пришельцев. Истории об оживших мертвецах и кровожадных оборотнях с возрастом начинаешь воспринимать как своего рода сказки для взрослых. Но тот ужас, о котором говорит По, имеет несколько иную природу. От него не спасает ни осиновый кол, ни серебряная пуля. Его не отгонишь солнечным светом или хитрыми заклинаниями. Именно поэтому произведения американского романтика пугают меня до сих пор. Предлагаю вашему вниманию один из самых жутких его рассказов. Герой, очутившись в мрачных застенках, увидел нутро своих мучителей, то, что было скрыто от посторонних глаз. Так, во всяком случае, поняла я.

Impia tortorum longas hic turba furores Sanguinis innocui...Collapse )

Каждый раз после прочтения в моей голове все сильнее зудит вопрос:

Что же было на дне колодца?

Вдаль по тропе Луча
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Мы долго шли...

Арсений Тарковский


Если честно, не считаю Стивена Кинга лучшим представителем жанра фэнтези. Но признаю, что цикл "Темная башня" по праву является его главным творением. И самым удачным, коли на то пошло. Ежели этому человеку суждено остаться в истории литературы, он останется в ней именно благодаря саге о Роланде, воине из давно павшей Империи, идущему к цитадели Мироздания.

Самой жесткой и атмосферной книгой серии я бы назвала первую: пустыня, преследование, умирающий городок, полудикие и неприветливые аборигены, мутанты, демоны, таинственный Человек в черном, ускользающий все дальше и дальше в неведомую глушь... Такой себе ковбойский "Фаллаут". Позже, когда появляются киборги и компьютеры, начинаются скачки во времени и переходы из одного мира в другой, возникает ощущение, что все это притянуто за уши. Если бы автор продолжил писать в том же духе, в котором он и начинал (мрачный вестерн на фоне всеобщего конца), сага от этого только бы выиграла. Однако другие книги тоже хороши, каждая по-своему. Из персонажей больше всего понравились отец Каллаген, человек непростой и трагической судьбы, искренний верующий и отважный воин, и негритянка Сюзанна, сильная, рассудительная женщина, верная спутница и надежный товарищ. Эдди с его постоянными шутками-прибаутками как-то не впечатлил, смелый, решительный и рано повзрослевший Джейк вызвал больше эмоций. Что касается Роланда, то это не самый яркий персонаж эпопеи, но все же ключевой: его образ удерживает все хитросплетения истории, как сама Башня удерживает все измерения.

Кинг все-таки умничкаCollapse )

Если вы обнаружили в данном посте ошибки и опечатки, просьба сообщить об этом в комментариях.

Хто пришле мені Янгола?
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Старі хіти - як старе вино: з роками стають лише кращими. Хоч вина я вже не п*ю, і досить давно. Дуже мудра, світла і добра пісня. Нагадує молитвенний гімн. Найвдаліша композиція "скорпів". Дитиною любила її за красиву мелодію й урочистий приспів, тепер люблю її і за чудовий зміст.

Here I am...



Мяукающий Тигр, спрятавшийся Дракон
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
- Ты представляешь, меня вчера ограбили бандиты.
Забрали деньги, золотую цепочку, телефон...

- Но ведь у тебя же черный пояс по карате!

- Нет, пояс они оставили.

Анекдот из сети


Мой опыт занятий боевыми искусствами крайне мал. До безобразия. Возможно, именно поэтому я время от времени с увлечением просматриваю ролики, посвященные разным единоборствам. Спортивные поединки, отрывки из фильмов, показательные выступления. А вот недавно наткнулась на одну старую запись. От которой мои волосы чуточку привстали дыбом. Я, конечно, никого не хочу оскорбить, но

Люди добрые, WAS IST DAS?Collapse )


Даже мне, неумёхе, видно, насколько нелепа данная техника. Увиденное вызывает сначала недоумение, потом смех. Напоминает драку блондинок, которые выпили по коктейлю и пошли выяснять отношения: "Да я тебе, стерва, сейчас рожу исцарапаю! Сила журавля-а!". Или же уважаемые мастера просто решили посмеяться над наивной публикой, или же они, сами того не ведая, выставили на посмешище себя.

Чем больше я интересуюсь этой темой, тем сильнее убеждаюсь, что многие люди имеют искаженное представление об истории, развитии и сущности рукопашного боя. Виной тому кинематограф, компьютерные игры и, конечно, целая армия шарлатанов, каждый из которых за умеренную плату готов научить вас сверхсекретным техникам шаолиньских монахов. Как все обстояло на самом деле - об этом, вижу, можно написать внушительных размеров статью. Что я со временем и сделаю.

Если вы обнаружили в тексте ошибки или опечатки, просьба сообщить об этом в комментариях.

Не сочтите за грубость (18+)
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Не все мужики козлы. Иногда среди них попадаются и бараны.)))))))



Я, конечно, извиняюсь.Collapse )
Tags:

Війна абеток
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "Ї",
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви "Є",
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.

Іван Малкович


Нещодавно міністр Клімкін запропонував обговорити тему переведення української мови на латинський алфавіт. Ця пропозиція викликала жваві дискусії і дістала різні оцінки: від цілковитого схвалення до повного несприйняття. Тема, яку порушив пан Клімкін, не така вже й нова. Існують різні варіанти української латинської графіки, розроблені як спеціально створеними групами, так і окремими ентузіастами. Погляньмо на світову алфавітну карту

Ось так вона виглядає сьогодніCollapse )

Латинський світ, безперечно, посідає перше місце за обсягом території. Друге місце, наскільки я бачу, посідає світ кириличний, третє - арабський, а далі вже йдуть численні національні абетки. Чи варто Україні приєднуватися до латинської графічної спільноти? Тут слід розглянути низку аргументів:

1. Латинський алфавіт краще адаптований до слов*янської фонетичної системи.
Це не так. Візьмімо польську абетку, яка вражає читача своєю неоковирністю. Численні гачки та діакретичні знаки, незграбні буквосполучення, постійна плутанина на письмі, від якої не застраховані навіть самі поляки. Якщо для передачі одного звуку поляк використовує дві або кілька літер, українець зазвичай обходиться однією.

2. Перехід на латинку сприятиме подальшій інтеграції з Заходом.
Для інтеграції з Заходом зміна абетки не є обов*язковою умовою. Болгари і греки цього не робили, але все одно стали членами ЄС. До речі, віднедавна кирилиця є одним з офіційних алфавітів Євросоюзу.

3. Перехід на латинку сприятиме економічному зростанню.
Хвилиночку... Китай і Японія користуються традиційними ієрогліфами, будучи при цьому величезними економічними потугами світу. Тоді як більшість африканських країн користується саме латинським письмом (див. карту), але й досі перебувають на периферії.

4. Ряд кириличних держав (Казахстан, Сербія, Молдова, Узбекистан) відмовляються або вже відмовилися від кирилиці.
Угу... Всі побігли - і я за ними.((( Узбеки перейшли на латинський шрифт ще у дев*яностих, але більшiсть літератури у цій країні досі виходить кирилицею. Казахи планують остаточно перейти на латинку до 2025 року, проте здається мені, що вони просто не встигнуть (якщо взагалі не відмовляться від цієї авантюри). Що ж до сербів, то вони і не відмовлялися від кирилиці, а просто використовують паралельно два різні абетки, до того ж зараз сербська влада проводить активну політику на підтримку саме кириличного алфавіту.

5. Латинська абетка зробить українську мову більш привабливою для іноземців і полегшить її вивчення.
Хто захоче - той вивчить нашу мову і так. Вчать же люди арабську, японську, грецьку... Понад те, кирилична абетка може придати українській мові в очах іноземців додаткового шарму і загадковості, бо ж відомо, що екзотика вабить людей віддавна.

Особисто я жодної вагомої причини для запровадження латинського письма не бачу. В крайньому разі допускаю сербський варіант, коли офіційно дозволено вживати на вибір дві графічні системи. Wodnoczas czyslenni eksperymenty z vitczyzn`anymy wariantamy latynky meni podobajucc`a. Ja b i sama zaproponuwala svij wlasnyj proekt. Odnak ja katehoryczno proty povnoji vidmowy vid kyrylyci. Szczo ne kažit`, ale ce nasze nacional`ne nadbann`a.

Вялікі дзень вялікага народа
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Гэй, наперад, покі сэрца
Б'ецца, рвецца на прастор,
Годзе млеці ў паняверцы;
Гэй, да сонца! гэй, да зор!

Хай бацькі стагналі ўчора,
Йшлі на той сьвет без пары;
Сёньня ў нашай моцы гора,
Мы – жыцьця гаспадары!

Янка Купала


25 сакавіка 1918 года Рада Беларускае Народнае Рэспублікі абвясьціла сваю краіну вольнай і незалежнай дзяржавай. Беларусы урэшце атрымалі шанс самім будаваць сваю будучыню. Барацьба за свабоду Літвы трывае і зараз. Віншую суседзяў са стагодзьдзем волі і спадзяюся, што мы скора сустрэнемся в адзінай вольнай еўрапейскай сям'і.



І яшчэ адзін бонус. Будзьма!


Время заDOOMаться
супердівчина
sabrina_lite
Мне метнулись в очи пакостные хари.

Федор Сологуб

Давай! Тисни гачок.

Океан Ельзи


Скажите слово "шутер", и в сознании вашего собеседника сразу всплывет короткое слово из четырех букв, в котором слились азарт, страх, ненависть, восхищение, сладкие воспоминания и волнующая современность. Воистину.

Наша первая встреча состоялась давным-давно, во времена моего глазастого и безмятежного детства. ВДНХ, огромные помещения с кучей диковинок, монитор компьютера, на котором - стрельба. Оскаленные рожи, огненные шары, жуткие лабиринты и настороженное лицо главного героя, то и дело глядящего по сторонам. Как же я за него переживала! И не страшно ведь ему одному ходить по этим мерцающим залам, где притаились полчища монстров. Да и сами монстры перцы еще те. Вот из-за колоны выплывает бугристая одноглазая голова, вот на тебя несется пылающий череп, вот прямо перед тобой возникает некто розовый, горбатый, постоянно открывающий пасть, будто желая что-то сказать, выругаться ("Он подходит близко и кусает тебя." - объяснили мне позже старшие). А люди! Те, которые с винтовками, почему они палят по тебе? Да еще расхаживают рядом с чудовищами ("Они с чудовищами заодно." - все эти взрослые знают!). Одним словом, я была поражена. Очарована. Завоевана и покорена. Так эта игра вошла в мою жизнь. Позже, когда персональный компьютер проник и в наш дом, я познакомилась с продолжением, второй частью культовой стрелялки. Играла с удовольствием, хотя родители этого не одобряли. Со временем увлечение сошло на нет, появились другие интересы, но выход следующей части шутера (начало нулевых) меня заинтриговал. Сегодня для меня DOOM - это прежде всего старая добрая классика, которая заслуживает того, чтоб ее уважали и знали. Как и в случае с историей о Терминаторе, каноном для меня являются первые две части, хотя против многочисленных продолжений, как официальных, так и модов, я ничего не имею. Но речь все же пойдет об играх, выпущенных в 1993 и 1994 годах.

Выбрали оружие? ИтакCollapse )

Если вы обнаружили в тексте опечатки или ошибки, просьба сообщить об этом автору в комментариях.

Настроєве
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
У репертуарі "цвяхоподібних" є дві пісні, які мені сподобалися: "Happiness in slavery" i ця. Недаремно Резнор свого часу продюсував гурт Менсона, де в чому NIN навіть більш епатажні.

My beautіful life... Ет, роки молодії.)))


30+1
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Никогда не доверяй людям старше тридцати лет.

Стивен Кинг, "Мистер Мерседес"


Земную жизнь пройдя до половины...

Данте Алигьери



Люди, которым за тридцать... С сегодняшнего дня это обо мне.) Пора становиться вредной, ворчливой, едкой тетенькой, ругающей молодежь и со вздохами вспоминающей былые времена. А что, вполне может получиться. Особых усилий это не требует, так что превратиться в надоедливую мисс Эндрю успею всегда. А поскольку за окном щебечут птицы, поставлю-ка я отрывок из произведения другого великого итальянца. Весна все-таки.


Щиритися по-новому
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Не смійся з другого,
Щоб тобі не було того.

Народна приказка



Дуже цікавий текст. Певним чином перегукується з моїм торішнім постом. Все на світі добре, коли не є понад міру. Навіть сміх.

"Проблему руйнівної іронії виявили в кінці XX століття. Дослідники нової щирості припускають, що іронія змусила забути про фундаментальні цінності. Так, після Другої світової війни іронічний підхід у мистецтві був єдиним можливим виходом сприймати реальність для тих, хто пережив жахи того часу. Як можна бути в чомусь упевненим і мати надію на майбутнє, коли світ помирав у кривавій м’ясорубці війни? Рани того часу люди мистецтва заліковували за допомогою іронічного відсторонення від усього.

Через 50 років те, що здавалося рятівним, почало ставати фарсом. Іронія стала занадто захоплена сама собою і постмодерністськими іграми з реальністю, забувши своє справжнє призначення – полегшувати біль. Виявилося, що на цинічному підході до реальності складно будувати майбутнє. Нова щирість була покликана покласти початок епосі нових цінностей."

Вся стаття тут.

От і березень настав
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Весна іде назустріч нам...

Олександр Олесь



Зима пішла. І треба провести її гідно. З хорошим настроєм і хорошими піснями. Такими, як ця.

My taste of freedom.



Свита, играющая короля
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Партия и Ленин –
близнецы-братья –
кто более
матери-истории ценен?
мы говорим Ленин,
подразумеваем –
партия,
мы говорим
партия,
подразумеваем –
Ленин.

В. Маяковский




В январе этого года скончалась вокалистка "Сranberries" Долорес О`Риордан. Земля ей пухом. Никогда не была поклонницей этой певицы, но несколько песен все же были на слуху. Похоже, кончина Долорес означает и конец самой группы. Вряд ли "Cranberries" будут играть дальше, пусть и с другим вокалистом. Основной упор делался на имидж О`Риордан, без него дело не будет иметь успех. Этот факт навел меня на следующие мысли.

Существует два типа музыкальных коллективов. К первому типу принадлежат ансамбли, к которым применимо понятие "группа одного человека". Яркий пример - "Кино". Цой - кумир, Цой - легенда, Цой - голос эпохи. Даже после своей гибели он живет в наших сердцах. О том, что в группе были еще Каспарян, Гурьянов, Тихомиров, Титов, что инструменты издавали звуки не сами собой, мало кто вспоминает. Еще более яркий пример - "Аквариум". Не каждый ярый фанат БГ сможет перечислить всех его музыкантов. Но все знают, кто такой сам Борис Борисыч. Даже люди, далекие от музыки. Мы говорим "Аквариум", подразумеваем Гребенщикова, ибо он - наше все. Когда я купила диск "ДДТ", в упакове была фотография Шевчука в компании с Куралевым, Доценко, Шумайловым... Я испытала легкий шок: кто эти господа рядом с дядей Юрой? Что они здесь делают? Ой, ведь это же группа. Забыла.)))

Второй типCollapse )

Апостол правди і науки
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Гріх, недуга, загибель не для мене.
Бо хіба може бути грішним цілий народ,
хіба може він стати недужим, хіба може загинути?
А я — народ.

Павло Загребельний, "Я, Богдан"

Він пережив і величний злет, і карколомне падіння. Його любили і ненавиділи, виправдовували і критикували. Він не став ані другим Пілсудським, ані другим Чаушеску. Він зумів гідно залишити владне місце після років інтриг, пліток, розчарувань і підступів. Більш ніж переконана, що у політику він прийшов дещо зарано: через кілька десятків років це був би шанований лідер стабільної європейської країни. І, скажу чесно, я не здивуюся, якщо одного дня стану свідком його повернення у високі кабінети. Адже саме ця людина уособлює Україну, її трагічний і славний шлях.

Віктору Ющенкові - 64. Многая літа вам, пане Президенте.



З повагоюCollapse )

Рок-ветерани
wedmedyk i kwity
sabrina_lite
Все в этой музыке, ты только улови...

Константин Никольский


Найвідоміший угорський рок-гурт, який старший за мене майже вдвічі. Фактично один з символів цієї країни. Понад півстоліття на сцені, міжнародне визнання, ряд пісень, які стали улюбленими хітами. Колись великий Бетховен сказав, що Бах має зватися не струмком, а морем ("бах" німецькою означає "струмок"). А б хотіла сказати, що цей колектив має зватися не Омегою - Альфою. Справжнє надбання угорської культури, дядечко Ліст може ними пишатися. Вперше я почула про них одному польському блозі, вирішила послухати. Розумне було рішення (іноді я здатна і на такі)). Відкрила для себе ще один чудовий ансамбль, а з ним - додаткову мотивацію вчити угорську мову.

Пропоную вашій увазі ювілейний концерт у Бедапешті 2012 року



Друга (і, на мою думку, краща) частина концерту тут.